Стандарт енергоефективного зеленого будівництва для громадських будинків вступить в дію у серпні 2025 року
Система сертифікації зеленого будівництва в Україні має на меті запровадження добровільної системи рейтингового оцінювання будівель за рівнем енергоефективності у поєднанні з покращеними екологічними характеристиками.
Відповідність вимогам стандартів зеленого будівництва досягається шляхом найкращих методів управління, архітектурно-конструктивних рішень, підвищенням якості внутрішнього середовища, вдосконаленням методів оцінки енергетичних характеристик будівлі, підвищенням ефективності інженерного обладнання.
Такій підхід відповідає принципам Нового європейського Баухаусу – ініціативі ЄС щодо політики й фінансування в межах Європейського Зеленого курсу, яка сприяє сталим рішенням в будівельній галузі для трансформації урбанізованого середовища й способу життя в межах зеленого переходу.
Основні групи критеріїв за яким оцінюються об'єкти зеленого будівництва
Зелені будівлі пом'якшують ефект "теплових островів" за рахунок вирівнювання температури поверхонь будівель у міському середовищі.
Ефект "теплових островів"
Об’єктом стандартизації вперше розробленого стандарту є громадські будівлі відповідних груп, які відповідають додатку А ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. Далі в планах розвиток системи стандартизації яка буде включати інші типи будівель і будівельних робіт.
Базовий набір критеріїв та метод рейтингового оцінювання відповідності встановленим показникам забезпечить сукупне оцінювання громадської будівлі згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 21929-1:2011 Sustainability in building construction — Sustainability indicators — Part 1: Framework for the development of indicators and a core set of indicators for buildings (Сталість у будівництві. Індикатори сталості. Частина 1. Структура для розробки індикаторів і основного набору індикаторів для будівель).
"Українська система зеленого будівництва будується на основі стандартів найбільш поширених добровільних рейтингових систем у світі, європейському досвіді впровадження подібних систем з врахуванням національних умов застосування та методу оцінювання життєвого циклу. Сертифікація двоетапна – перший етап на стадії П, РП та другий – оцінка об'єкту введеного в експлуатацію", – розповідає Володимир Скочко, один з розробників стандарту, доктор технічних наук, професор кафедри архітектурних конструкцій Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) – керівник Науково-освітнього центру проектування та дослідження будівель з близьким до нульового енергоспоживанням КНУБА.
Робоча група з розробляння стандарту включала експертів національних технічних комітетів стандартизації ТК 82 "Охорона довкілля" (Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління) та ТК 317 «Технічні аспекти стандартизації у будівництві та промисловості будівельних матеріалів» (Київський національний університет будівництва і архітектури)
Системи добровільної сертифікації зелених будівель і споруд діють в різних країнах світу: Великобританія – BREEAM; США – LEED / Living Building Challenge / Green Globes / Build It Green / NAHB NGBS / Well / ENERGY STAR; Німеччина – DGNB / CEPHEUS; Японія – CASBEE; Австралія – GREEN STAR / NABERS; Франція – HQE; Бразилія – AQUA / LEED Brazil; Канада – LEED Canada / Green Globes / Built Green Canada / BREEAM Canada; Китай – GBAS; Фінляндія – PromisE; Гонконг – HKBEAM; Індія – IGBC/ GRIHA; Індонезія – GBCI / Greenship; Італія – Protocollo Itaca; Корея – KGBC; Малайзія – GBI Malaysia; Чехія – SBToolCZ; Португалія – Lider A; Іспанія – VERDE; Швейцарія – Minergie та інші.
Серед системи, які отримали міжнародне поширення: BREEAM (Великобританія), LEED (США) і DGNB (Німеччина). При розробці вимог стандарту українського стандарту до уваги приймались ті що встановлені стандартами цих систем з врахуванням національних умови їх застосування.
Стандарт містить 10 категорій вимог які діляться на дві групи: універсальних категорій і корегованих категорій.
До групи універсальних категорій віднесені категорії, значимість яких для цілей оцінювання життєвого циклу об’єктів залишається незмінною величиною незалежно від території, зокрема:
- управління екологічними аспектами;
- інфраструктура та екологічна сталість території;
- комфорт і безпека внутрішнього середовища;
- система управління відходами;
- захист довкілля при будівництві, експлуатації та демонтажу об'єкту;
- безпека життєдіяльності;
- будівельна продукція, конструкції та матеріали для оздоблення.
Оцінки цих категорій визначаються базовими значеннями, і не підлягають коригуванню для цілей обліку регіональних особливостей при проведенні оцінювання життєвого циклу.
До групи коректованих категорій відносяться категорії, значимість яких для цілей оцінювання життєвого циклу є змінною величиною в залежності від природних, кліматичних та економічних особливостей території. Такими категоріями стандарту є:
- архітектура і планування;
- раціональне водокористування та стічні води;
- енергозбереження та енергетична ефективність.
Вимоги до будівельної продукції передбачають належне декларування відповідності згідно з Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку".
Оцінки цих категорій стандарту підлягають коригуванню для врахування регіональних особливостей при визначені стійкості середовища проживання.
Метод оцінювання ґрунтується на методі оцінювання життєвого циклу з використанням функції бажаності Харрінгтона.
Рівень сертифікату за результатами рейтингової оцінки залежить від "срібного" до "платинового" залежить від кількості виконаних додаткових критеріїв які пливають на поліпшення показників енергоефективності, ресурсоефективності, якості внутрішнього середовища приміщень, а також від систем менеджменту, технологій та інновацій які застосовувались при виконанні будівельних робіт. Також рівень сертифікату залежить від обсягів використаних екологічно сертифікованих будівельних матеріалів, виробів і конструкції, а також продукції для оздобленні будівлі.
Переваги
Рейтингова оцінка проєктів та об'єктів введених в експлуатацію забезпечить оцінку їх конкурентних переваг щодо енергоефективності та поліпшених екологічних характеристик за перевіреними і порівняними даними.
Екологічні критерії допустимості інвестиційного проєкту Світового Банку впроваджуються через цій стандарт як базові. Зелені проєкти які пройдуть сертифікацію матимуть перевагу для отримання фінансової підтримки реалізації в рамках програми Європейського Союзу Ukraine Facility Plan, а також в рамках програм і проєктів міжнародної технічної підтримки яка надається через ЄБРР, Світовий Банк, Корпорацію НЕФКО тощо.
Як пройти навчання та сертифікацію
Стандарт і навчальна програма для підтримки його впровадження розроблена в рамках проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні", що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).
Реалізувати проєкт зеленого будівництва можливо лише за наявністю компетентного персоналу. Групи слухачів формуються за набором не менш 10 бажаючих. Запис до груп відкрита. Заповнить анкету у гугл-формі. Після чого заявник протягом 5 календарних днів отримає повідомлення на електрону пошту з детальною інформацією про курс.
Навчання проводить Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування у партнерстві з Київським національним університетом будівництва і архітектури та ДНУ Інститут екологічного відновлення та розвитку України.
Заявки на сертифікацію проектної документації чи будівлі можна подати з 01 вересня 2025 року. Після її розгляду протягом 3 днів заявник отримає інформацію про можливість сертифікації, строки і вартість робіт разом з опитувальником для початку роботи.